булькотіти
Смотреть что такое "булькотіти" в других словарях:
булькотіти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
булькотіння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
булькотіння — я, с. Дія за знач. булькотіти і звуки, утворювані цією дією … Український тлумачний словник
булькотати — очу/, о/чеш і булькоті/ти, очу/, оти/ш, недок. 1) Підсил. до булькати. 2) перен., розм. Невиразно говорити; бурмотати … Український тлумачний словник
клекотати — очу/, о/чеш і клекоті/ти, очу/, оти/ш, недок. 1) Видавати переривчастий звук (про деяких великих птахів). 2) Бурхати, вирувати, шумувати (про рідину). || Кипіти з шумом. 3) безос. Глухо булькотіти (в горлі, у грудях за хворобливого стану). 4)… … Український тлумачний словник
пробулькотати — очу/, о/чеш і пробулькоті/ти, очу/, оти/ш, док. 1) неперех.Булькотати, булькотіти якийсь час. 2) перех. і без додатка, перен., розм. Невиразно промовити що небудь … Український тлумачний словник
бульґотіти — ґочу, ґочеш, Пр. Булькотіти, невиразно говорити … Словник лемківскої говірки
